Довідник месіанських понять

Месіанський іудаїзм - віра євреїв і тих, хто приєднується до них, в Ієшуа (Ісуса) як Месію Ізраїля: не нова релігія, а продовження біблійної віри.

Ієшуа - єврейське ім’я Ісуса з Назарету, яке означає «Господь спасає»; для нас Він - єврейський Месія, обіцяний у Писаннях.

Машіах - івритське слово «помазаний»: обіцяний Богом цар із роду Давида, на Якого чекає єврейський народ; для нас Месія Ізраїля - це Ієшуа.

Тора - перші п’ять книг Біблії, від Берешіт до Дварім, «п’ять книг Мойсея»; саме слово з івриту означає «вчення», «настанова».

Гавдала («розділення») - коротке благословення в суботу ввечері: зі свічкою, чашею і пахощами воно м’яко завершує Шабат і починає новий тиждень.

Кідуш - благословення над чашею, яким відокремлюють Шабат як святий день: його говорять у п’ятницю ввечері перед шабатньою вечерею.

Хала - плетений хліб для шабатнього столу: над ним вимовляють благословення га-моці і ділять його між усіма, хто сидить за столом.

Шабат - щотижневий день спокою від п’ятниці ввечері до суботи ввечері: не список заборон, а подарунок, щоб зупинитися і побути з Богом та з близькими.

Шабат шалом - єврейське привітання в Шабат, що означає «мирного Шабату»: побажання спокою, добра і миру на весь день.

Песах - єврейське свято визволення з єгипетського рабства: навесні родини збираються на святкову вечерю, їдять мацу і розповідають дітям, як Бог вивів Ізраїль.

Ханука - восьмиденне єврейське свято світла: згадує, як після перемоги Макавеїв очистили й заново освятили Храм у Єрусалимі.